День народження
14.03.1933
Майкл Кейн Michael Caine, Maurice Joseph Micklewhite 14 березня 1933 року (Лондон)
Один із самих затребуваних британських акторів.
Моріс Джозеф Майклуайт, відомий нині як Майкл Кейн, народився 14 березня 1933 року в одному із самих бідних районів Лондона, що примыкали до вантажного порту. Його мати була прибиральницею лондонського ринку "Биллингейт", батько - вантажником того ж ринку, а на момент народження Моріса - безробітним. У їхньому будинку, побудованому для однієї родини, жило чотири родини. Сімейство Майклуайт (батько з матір`ю й двоє синів) займали дві кімнати. Електрики не було, туалет - один на 12 чоловік. Але в Англії була своя специфіка бідності. Майкл Кейн виріс у районі, де жили тільки ті, хто працював на брудній роботі й говорив простонародною мовою цокни. Він виріс у місці, з якого актори не виходять. Тоді це місце більше походило на негритянське гетто. Правда люди там, що називається, знали своє місце. Тільки не Моріс Майклуайт. Він ніколи не знав свого місця. І він з дитинства, з перших побачених їм фільмів, мріяв стати актором.
Звичайно діти вже в 14 років кидали школу й починали заробляти гроші. Морісу повезло ледве болше - йому було дозволено вчитися до 16-ти років й одержати досить стерпну середню освіту, але все-таки, школу він так і не закінчив.
Коли йому було 14 років відбулося його знайомство з театром.
Батькам здавалося, що в голові в хлопця гуляє вітер, але вони були не праві: за зовнішньою відчайдушністю їхній син приховував мрію, більше схожу на стратегічний план - йому хотілося слави, грошей, хотілося вирватися з убогого мирка свого дитинства. Але Моріс розумів, що для цього потрібна перспективна професія, у якій талант і неймовірна енергійність затьмарили б походження й пробіли в утворенні. Правда, знайти таку роботу не виходило. Дарма хлопець міняв місце за місцем, наймався те вантажником, то прибиральником, то офіціантом у барі, те - помічником кухаря. Йому не сиділося на місці, він міняв одну професію на іншу, з легкістю здобував навички - і байдужів до ремесла.
Моріс спробував було зробити кар`єру в армії, прослуживши кілька років спочатку в Західному Берліні, а потім у Кореї. Пекло кровопролитної війни в Кореї початку п`ятидесятих років, на яку він потрапив 18-літнім юнаком, привів до висновку, що розтрата сил і талантів на військову службу - справа вкрай малоперспективное й невдячне й змусив задуматися про зміну поприща. Повертатися додому не хотілося, і Моріс знову став вести кочовий спосіб життя: перебивався випадковими заробітками, охоче захоплювався новим, але разочаровывался, як тільки розумів, що в цій справі кар`єри не зробиш.
До двадцяти двох років доля зглянулася над ним: випадковий приятель улаштував симпатичного парубійка помічником буфетника в театр. У вільний час Моріс спостерігав за акторами й незабаром прийшов до підбадьорюючого висновку: у їхній роботі - при наявності хоч якихось здатностей і мінімального утворення - немає нічого складного, зате при нагоді можна прославитися, потрапити в кіно й на ТВ, стати богатым.
Перспективи здавалися блискучими, юнак узявся за діло з подвоєною енергією: за кілька місяців він закінчив вечірні акторські курси, для самоосвіти прочитав три п`єси Шекспіра й переклад книги російського кінорежисера Пудовкіна як посібник по акторській майстерності. Акторського досвіду йому довелося набиратися в провінційному театрі, у Суффолке, куди він був прийнятий під звучним ім`ям Майкл Скотт. Прізвище Майкл незабаром перемінив на ще більш звучну "Кейн".
На жаль, дійсність виявилася куди менш чарівної, чим він уявляв. Для того, щоб пробитися в театрі, енергії й таланта було мало: у ціні був аристократизм, класичне утворення й гарні манери - словом, все те, чого в актора не було й у спомині. Але спочатку Майклу повезло: його взяла під заступництво прима театру Патрисия Хайнс, що здалося забавним особисто зайнятися його утворенням. Шефство Хайнс над Кейном в 1955 році закінчилися шлюбом, щоправда, недовгим, але що подарили Кейну дочка Доминик. Три роки спільного життя й роботи з Патрицией багато чого дали Майклу і як акторові - Хайнс не жалувала часу й сил, щоб підтягти чоловіка до свого рівня.
Іншим подарунком долі стала для нього дружба: знімаючись у второплановой ролі в серіалі "Діксон із зеленої пристані", шедшем на Би-Би-Си, Майкл познайомився з таким же честолюбним хлопцем "з низів" - Шоном Коннери.
Запрошення грати в кіно прийшов досить раптово - дебют Кейна на великому екрані відбувся в 1956 році у фільмі "A Hill in Korea (Гора в Кореї)" у ролі солдата. На лондонській сцені він з`явився в 1959 у спектаклі "Довгий, короткій і високий" також у ролі чудакуватого солдат^-цокни. Але першою значною роллю Майкла Кейна в кіно була, як не дивно, роль аристократа. Він зіграв лейтенанта у фільмі 1964 року "Zulu (Зулуси)". Він зіграв цю роль із нескінченною чарівністю й показав всім режисерам і продюсерам, що на якому б цокни він не говорив у житті, він може зіграти всі, у тому числі, і аристократичний характер на аристократичному англійському. Ця роль дуже допомогла Кейну на шляху до його нинішнього статусу.
Через якийсь час "Альфи" (1966), у якому він зіграв бабія низького походження, і трилогія про шпигунів "The Ipcress File (Икспресс файл)" з його роллю агента-очкарика Гарри Палмера, підтвердили, що зоряний потенціал йому забезпечений.
Майкл був безумно вдячний американцям: у той час, як британська критика не хотіла навіть зауважувати "вискочку Кейна", американці писали про нього не просто доброзичливо, а часто із захватом.
На початку своєї кар`єри Кейн був кінченим п`яницею й забіякою. З тих пор він увесь час намагається приборкати свою схильність до запоїв і насильства, намагаючись при цьому бути вежливо-утонченным.
Існує така особлива акторська якість - внутрішній аристократизм, внутрішня шляхетність. Воно дуже часто властиве акторам зовсім не аристократичного походження. Майкл Кейн в особливого ступеня володіє цією дивною внутрішньою шляхетністю й аристократизмом. Грав він самі різні ролі, багато і як би навіть не розбірливо. Але щораз успіх до нього приходив, коли він грав ролі для себе несподівані для такого простого робітника, англійського хлопчика.
Кейн знявся більш ніж в 70 фільмах, але, імовірно, самий удалий і сміливий з них - "Людина, що хотів бути королем" (1975), хоча "Золотий Глобус" він одержав за "Навчання Риты" (1983), а "Оскар" - за кращу чоловічу роль другого плану у фільмі "Ханна і її сестри".
Примітним фактом є те, що навіть у поганих фільмах Майкл Кейн робить зі своїх ролей шедеври. Одна з головних рис Кейна - безперечність його таланта. Його неможливо не любити. Він випустив фільм "Майкл Кейн про акторську гру" - надзвичайно повчальна робота, що показує, яке це тонке мистецтво - грати природність. Ця стрічка відкриває секрет актора, що може зігравши епізодичну роль, залишити більше враження, чим весь інший фільм.
9 січня 1973 року він женився на бразильянке Шакире Бакш. Цей щасливий шлюб триває й донині й подарував акторові дочка Наташу.
Майкл Кейн із родиною 8 років провів в Америці. Він жив серед людей рівних собі по багатству й славі. Проте, в 1986 році він повернувся в Англію. З його автобіографії причини повернення не зовсім ясні. Чи то це була ностальгія, чи те бажання жити поруч зі старіючою матір`ю, чи те той факт, що Маргарет Тэтчер понизила податки з 60 відсотків до 50-ти. Чи то за цей час підвищився його статус в очах англійських критиків.
У середині 90-х років Майкл Кейн зник року на два. Багато хто думали, що він пішов на спочинок. Але він був ще зовсім не готовий до спокою. Багато глядачів добре запам`ятали його в ролі сентиментального шахрая в драмі "Кров і вино" (1997), а також Капітана Немо в міні-серіалі "20 тисяч лье під водою".
Роль доктора Уилбера Ларча у фільмі Лассе Холлстрома "The Cider House Rules (Правила виноробів)" (1999) коштує в кар`єрі Майкла Кейна особняком, вона стала тріумфом у кар`єрі Майкла Кейна.
Крім акторської роботи Майкл Кейн має безліч інших захоплень і талантів - на його рахунку три книги. Його головне хобби - садівництво, друге хобби - кулінарія. Крім того, він процвітаючий бізнесмен і донедавна був власником шести ресторанів - п`яти в Лондоні й одного в Майами - і всіма ними він досить вдало управляв, але на настійну вимогу дружини продав всі, крім одного. І, проте, у подальших планах Майкла Кейна по колишньому робота в кіно.
Є щось дуже заспокійливе в манері поводження Кейна. Його простота дозволяє легко спілкуватися з ним. У ньому немає ніякої манірності, хоча в нього є досить дивна звичка при розмові зі співрозмовником відступати на крок й оглядати його своїм поглядом від голови до ніг, а під час розмови дивитися йому прямо в очі.
Питання, чому він став культовим героєм сучасних юнаків Великобританії, викликає бешкетний вогник у його м`яких блакитних очах.
Майкл Кейн займає 55-і місце в хіті-параді "100 найбільших кінозірок всіх часів", складеному англійським журналом "Empire".
Володіє власної кинокомпанией.
17 жовтня 2000 року був зроблений королевою Англії в лицарі. Сер Моріс Миклвайт. призи й нагороди1983 - кращий актор - "Виховання Риты" (BAFTA).
1986 - кращий актор на другорядній ролі - "Ханна і її сестри" ("Оскар").
1998 - кращий актор у музичному фільмі або комедії - "Голосок" ("Золотий глобус").
1998 - Премія за видатні досягнення (National Board of Review).
1999 - премія Academy Fellowship (BAFTA).
1999 - кращий актор на другорядній ролі - "Правила виноробів" ("Оскар", Screen Actors Guild).
|
