День народження
09.12.1916
Керк Дуглас Kirk Douglas Рдился 9 грудня 1916 року в містечку Амстердам (штат Нью-Йорк, США).
Дійсне ім`я Иссур Гершелевич Даниелович, згодом Иссур Данилович Демский.
Американський актор, батько відомого актора Майкла Дугласа.
Иссур був четвертою дитиною в бідній єврейській родині. Його батьки Гершл Даниелович і Брайна Даниелович (уроджена Санглель) емігрували в США з Гомеля (Бєларусь) після одруження в 1908 році. Иссур був єдиним хлопчиком, крім нього в родині росли шість дівчинок. Батьки згодом поміняли сімейне прізвище й американизировали імена, ставши Хэрри й Бертою Демскими (Demsky).
Один час Иссур працював професійним борцем, під час Другої світової війни служив на флоті.
Учився в університеті Св. Лаврентія, в Американській академії драматичного мистецтва в Нью-Йорку.
В 1943 році женився на акторці Дайане Дилл, родом з Бермудських островів.
З 1945 року виступав на Бродвее, спочатку під своїм дійсним ім`ям Изи Демский (Izzy Demsky). Лорен Бэколл, стара знайома й однокласниця, допомогла йому перебратися в Голливуд.
Якщо врахувати, що дебют Керка Дугласа в кінематографі відбувся, коли Иссуру Демски (так Дугласа кликали в той час) минуло тридцять років, то стане ясно, що до цього він ішов довго й важко, перепробувавши чимало професій і занять у житті, перш ніж доля посміхнулася йому. Иссур встиг попрацювати на шахті, різноробом, повоевать (закінчення другої світової війни застало його у військово-морських силах США в районі Тихого океану). Втім, згодом актор не раз говорив, що накопичений життєвий досвід досить йому придався у творчій роботі.
Так чи інакше, але своє рішення зв`язати життя спочатку з театром, а потім і з кіно Иссур приймав у дозрілих літах, ретельно зваживши всі "за" і "проти". Але занадто велике було бажання парубка присвятити своє життя мистецтву. Ще вчачись в університеті Св. Лаврентія, він вражав своїх учителів дивною зібраністю, завзятістю в досягненні мети й величезним бажанням учитися. Немудро, що це старання було замічено, і викладачі рекомендували студента театральним менеджерам. Дебют Демски відбувся в 1941 році на Бродвее й пройшов небезуспішно. Звичайно, до дійсного тріумфу було далеко, але й критика, і глядачі прихильно зустріли появу новачка на сцені. Сухощавый, сухорлявий юнак з особою, що запам`ятовується: худим, нервовим, зі швидким поглядом ледве прищулених очей, горбоносий, з характерною ямочкою на підборідді, воно не був схожий на слащавого героя-коханця. Та й не прагнув походити на нього. Скоріше він викликав асоціації з людьми, породженими вбогістю й безправ`ям, - голодними, що озлобилися, разуверившимися хлопцями, які прагнули за всяку ціну прокласти собі шлях наверх, урвати в життя свій шматочок щастя. Здавалося, вони існували подібно стислій пружині: прищулені очі уважно обмацують навколишніх: немає чи якогось підступу; на особі застигло вираження недовіри, а постійна "бойова стійка" говорить про те, що його герой ніколи й нікому не довіряє... Занадто багато гіркоти й розчарувань випало на його частку раніше.
Перші ролі у фільмах "Дивна любов Марти Айверс" (1946), "Я завжди самотній" (1947), "Лист до трьох дружин" (1949) були своєрідною генеральною репетицією до головної ролі Дугласа 40-х років - образу Миджа Келли в знайомому нам фільмі "Чемпіон" (1949).
По визнанню самого Дугласа, більшу частину зіграних їм ролей становлять «сукины діти». Успіх "Чемпіона" був розвинений актором у наступних фільмах, де варіювався практично той же образ - безжалісного індивідуаліста. Такі його Джим 0'Коннор з "Скляного звіринцю" (1951), герої "Великого карнавалу" (1950), "Детективної історії" (1951), "Людини без зірки" (1955) і ін.
В 50-і роки актор здобув гучну популярність як "людина дії". Підлітки і юнаки високо оцінили його рішучого й хитромудрого Одиссея ("Улисс", у нашому прокаті - "Мандрівки Одиссея", 1953), також шляхетного Спартака ("Спартак"', 1960), безстрашного скандинавського мореплавця Эйнара зі знайомих нам "Вікінгів" (1958).
Однак творчий діапазон актора виявився набагато ширше рамок пригодницького фільму, і незабаром він довів це. Роль божевільного й геніального Ван Гога в "Спразі життя"' (1956) принесла акторові премію ньюйоркских критиків.
Дуглас довів свою здатність створювати складні психологічні образи, зігравши також полковника Дэкса в антивоєнному фільмі "Тропами слави" (1957) і особливо - роздвоєного, рефлектирующего інтелігента в картині Э. Казана "Угода" (1969).
Спробував Дуглас свої сили й у режисурі. Його картини "Ледар" (1972) і "Загін" (1976), де він зіграв і головних героїв, мали гарний прокат.
Прекрасно виявив себе актор й як ділова людина: в 60 - 70-і роки він був президентом відразу чотирьох комерційних фірм. І як проникливо помітив Э. Казан, "кращий товар, що Керк продає, це він сам".
В 1980-і рр. Керк Дуглас практично перестав зніматися й зайнявся політичною й добродійною діяльністю.
Маючи за плечима довге життя, актор не тільки не втратив почуття гумору, але навпаки, майже в 70 років дебютував у дуже смішній комедії "Круті хлопці" (1986).
Усього Керк Дуглас знявся більш ніж у сімдесяти картинах. В 2001 році йому був вручений "Золотий ведмідь" - премія Берлінського кінофестивалю "За внесок у кіномистецтво", як данина його нев`янучому таланту. І це не єдина премія актора, за довгу кинокарьеру їх нагромадилося чимало: "Оскар" в 1996 році, три номінації на "Оскара" (1950, 1953, 1957), "Золотий глобус" (номінація в 1952 році, приз в 1957 й 1968 році, номінація в 1986 році), премія "Сезар" в 1980 року й багато хто інші.
В 1988 р. випустив автобіографічну книгу "Син лахмітника".
В 1995 році пережив серйозний інсульт.
|
