Шарль Буайе Charles Boyer Народився 28 серпня 1897 року в Figeac (Франція).
Французький актор.
Одержав утворення в Сорбонне й паризької Консерваторії.
З 1920 грав у театрах Парижа («Театр Єлисейських полів», Театр Антуана, «Жимназ»).
У тому ж році дебютував у кіно. Гарний і чарівний, Шарль знімався спочатку в ролях коханців, потім перейшов до серйозних ролей.
В 1930 переїхав у Голливуд. Для американців він був втіленням французів на екрані. Спочатку він виконував головні ролі у французьких варіантах американських картин («Великий будинок», 1930, «Процес Мэри Дуган», 1931, і ін.)
У середині 30-х рр. зіграв ряд ролей героїв-коханців у сентиментальних мелодрамах («Розбиті серця», «Приватні мири», 1935) і став популярним актором американського кіно.
В 1938 повторює в «Алжирі» роль Ж. Габена з фільму «Пепе ле Моко». Навколишнього персонажів Буайе аура загадковості, «потойбічне» чарівність сильної й цинічної особистості приносять успіх у довгій серії фільмів 40-х років, кращими з яких виявляються «Казки Манхэттена» Ж. Дювивье (1942) і «Газове світло» Дж. Кьюрока(1944).
На оскаровской церемонії в 1943 актор одержав спеціальний диплом за прогресивну діяльність.
З початку 50-х років переходить на вікові характерні ролі у фільмах «Нана»(1955), «Парижанка» (1957), «Фанни» (1961).
У другій половині 40-х й в 50-і рр. знімався в США (фільм «Тріумфальна арка», 1948, «Чотири вершники Апокаліпсиса», 1962, «Любов бал», 1963).
В 1974 на МКФ у Канні був особливо відзначений журі за роль у фільмі «Ставиский» (L'empire D'alexandre, 1974
26 серпня 1978 року, через два дні після смерті дружини, акторки Пэт Пэтерсон, покінчило життя самогубством, не доживши до 81 року.
|
