День народження 17.07.1935
Дональд Сазерленд Donald Sutherland Канадський актор і продюсер.
Народився 17 липня 1935 року в Сент-Джон, провінція Нью-Брансуик, Канада в родині комівояжера й домогосподарки.
Учився в університеті в Торонто. Брав участь у спектаклях аматорської театральної трупи. В 1956 р. виїхав у Великобританію.
Учився в Королівській академії драматичного мистецтва. Грав у ряді англійських провінційних театрів і на ТВ, потім дебютував на лондонській сцені. У кіно з 1964 р.
Перші ролі на екрані цього високого, худого, з оригінальною особою, екстравагантного актора були обумовлені його незвичайною зовнішністю, особливим, властивим лише йому тембром голосу.
Це були персонажі збиткові, патологічні, найчастіше у фільмах жахів, у яких Сазерленд грав із властивої йому артистичністю й почуттям гумору.
Дійсна популярність прийшла з роллю сержанта Хакки Пірса в картині Р. Олтмена "M.A.S.H" ("Воєнно-польовий госпіталь", 1970). Сценарій цієї "чорної" комедії, що складає з дотепних діалогів, скетчів й імпровізацій, у центрі якого витівки трьох друзів-хірургів, дав можливість Сазерленду виявити іскрометне комічне дарування, що сполучається з талантом передавати одночасно й драматичний підтекст ролі. У гротескній манері Сазерленд разом зі своїми партнерами розвінчував міф про "бравий" солдаті, змушеному вести війну без ідеалу. У його грі сполучаються й епатаж, що граничить зі скандалом; і сміх - на грані істерики.
Через рік актор обертає на себе увага нової, далекої від гострої характерності, скоріше, ліричною роллю - приватного сищика у фільмі А. Пакулы "Клют" (1971). Завдяки чудовому акторському дуету, стрічка, спочатку задумана як динамічний трилер, стала більше схожа на психологічну драму. Сазерленда захопило дослідження почуттів свого персонажа, не розпещеного долею, самотнього й з.
Інтерес до внутрішнього миру людини, до хворобливих проявів його психіки виразно пролунав в інтерпретації образа Джона Бакстера в картині "Тепер не оглядайся" (1973) Н. Роэга, знятої по розповіді Дафны Дюморье "Страшне потрясіння в грудні у Венеції". Герой фільму постійно перебуває під владою страху, навіяного нав`язливої, пренаступної його болісною думкою про смерті. Сазерленд чудово передає близьке до божевілля сум`яття Бакстера, що не в силах відрізнити реальність від власного вимислу.
У своїх ролях, а їх у Сазерленда більше шістдесяти, актор охоче міняє амплуа. Його фашист Аттила у фільмі "Двадцяте століття" (1976) Б. Бертолуччи займає в цій історичній фресці належне лиховісне місце. У виконанні Сазерленда він з`являється як теоретик і практик жорстокості. Актор робить його у фільмі символом чорного тоталітаризму, що навис над Європою в XX столітті.
І в цьому ж році їм створений абсолютно протилежний характер - Казановы - в однойменній стрічці Ф. Феллини, що оригінально трактує легендарна особистість. Сазерленд знайшов свій ключ до розуміння суперечливої й до кінця не розгаданої фігури знаменитого венецианца. В актора це - трагічний персонаж, як би вимушено граючий нав`язану йому роль і наївно думає, що популярність йому принесли наукові праці, а не амурні пригоди, легенди про які стали відомі усьому світу. Ця роль, як, втім, і деякі інші роботи Сазерленда, часом сприймаються неоднозначно як критикою, так і глядачем. Його самобутній талант, у силу своєї неординарності викликає спори.
В останні роки він віддавав свою міць зірки маленьким постановкам, виконував ролі другого плану або грав крутих у фільмах різної якості - як, наприклад, "Тюряга" (1989) і "Вогненний вихор" (1991). Захоплюючий подих гра Сазерлэнда в сцені з «Дж. Ф. К.» (Jfk, 1991), де він зіграв колишнього солдата, що став інформатором, можна назвати, що гіпнотизує із усього суперечливого фільму.
Сазерленд був тричі одружений на акторках Лои Хардвик, Ширли Дуглас і Франсин Расетт. У нього п`ятеро дітей, але прославився тільки син Кифер, що став відомим актором.
|