Русланова Ніна Ивановнанародная артистка Росії (1998).
Ніна Іванівна Русланова народилася 5 грудня 1945 року в місті Богодухів Харківської області на Україні, виросла в дитячому будинку у важкий післявоєнний час, ім`я й день народження вибрала собі сама. В 1960 році закінчила будівельне училище, а потім надійшла в Харківський театральний інститут, але провчившись там два роки, вирішила їхати в Москву - надходити в "Щуку", куди й була відразу прийнята (майстерня В.Львовой, Л.Шихматова), училася на одному курсі з А. Кайдановским, Б. Галкіним, Л. Філатовим. Закінчила Театральне училище ім. Б. В.Щукина в 1969 році. Відразу по закінченні театрального училища, неї запросили працювати відразу кілька театрів - "Сучасник", "Таганка", Театр ім. Евг. Вахтангова. Ніна Русланова вибрала останній, де проробила 15 років. В 1985-1988 р. - акторка Театрі ім. Маяковського, працювала в театрі ім.Рубена Симонова.
З 1988 року - акторка к/ст ім. М. Горького.
Дебютувала в кіно в 1967 році в ролі Надії у фільмі Кіри Муратовой "Короткі зустрічі", будучи студенткою 2-го курсу. У її акторському списку більше 100 яскравих ролей, вона знімалася в таких режисерів як Олексій Герман, Кира Муратова, Георгій Данелия, Эльдар Рязанов, Алла Сурикова. Глядачі запам`ятали її по таких фільмах як "Циган", "Афоня", "Не стріляйте в білих лебедів", "Мій друг Іван Лапшин", "Сльози капали", "Завтра була війна", "Собаче серце", "Зимова вишня", "Хрусталев, машину!", "Небеса обітовані", "Мама не горюй","Настроювач". За 40 років роботи в кіно вона створила целую галерею колоритних образів сильних росіян женщин. театральні работысреди театральних робіт:
"Міщанин у дворянстві" - Ніколь (1969), "Ричард III" - королева Маргарита (1976) - Театр ім. Вахтангова; "Ювілей" (1992), "Стародавні російські водевілі" (1997), "Войовниця" (1998), "Сміятися, право, не грішно" (2001) - театр ім. Рубена Симонова; "Замужні наречені" (2003), "Моя мама Бандерша" (2004) - Театр V.I.P.; "Шляхом взаємної переписки" (2003) - Московський Театр "Гравці"; "Давайте повеселимося" (2004) - Державний Театр Кіноактора; "Із твоєю дружиною був я" (2005) - Творчий центр "Нове мистецтво". призи й нагороди1986 Державна премія РСФСР імені братів Васильєвих (фільм Мій друг Іван Лапшин)
1987 Премія «Ника» (За кращу жіночу роль, фільм Завтра була війна)
1987 Премія «Ника» (За кращу жіночу роль, фільм Знак лиха)
1987 Премія «Ника» (За кращу жіночу роль, фільм Короткі зустрічі)
1988 Гос. премія Білоруської РСР (фільм Знак лиха)
1988 Золота медаль ім. Довженко (фільм Знак лиха)
1989 Премія «Ника» (За кращу жіночу роль другого плану, фільм Смиренний цвинтар)
2004 Премія «Ника» (За кращу жіночу роль другого плану, фільм Настроювач)
2005 Премія «Золотий Орел» (За кращу жіночу роль другого плану, фільм Настроювач)
|
