День народження
19.12.1944
Вертинская Настасія Александровнародилась 19 грудня 1944 року в Москві.
Її батько, Вертинский Олександр Миколайович (1889-1957), великий росіянин шансонье, композитор, поет, кіноактор, один з родоначальників вітчизняного жанру авторської пісні.
Мати - Вертинская (Циргвава) Лідія Володимирівна, художниця й акторка.
В 1962 році акторку прийняли в трупу Московського театру імені Пушкіна.
В 1967 році закінчила Театральне училище ім. Б.Щукина.
В 1967-1968 - акторка театру ім. Евг. Вахтангова,
с 1968 - акторка театру «Сучасник»,
пізніше грала в театрі драми й комедії на Таганку,
Мхате (1980-1989).
Серед її робіт у театрі - Ніна Зарічна ("Чайку"), Олена Андріївна ("Дядько Ваня"), Ліза ("Живий труп"), Эльмира ("Тартюф"), Дотти ("Прекрасна неділя для пікніка"), а також провідні ролі в спектаклях "Спокій нам тільки сниться", "12-я ніч", "Валентин і Валентина". В унікальному театральному експерименті Анатолія Эфроса - постановці "Бури" У. Шекспіра Настасія Вертинская зіграла відразу дві ролі - Просперо й Ариэля.
В 1989 році російські глядачі змогли побачити її незвичайне виконання ролі свого батька в задуманому й поставленому нею самої спектаклі "Міраж, або Дорога російського Пьеро", присвяченому до 100-річчю Олександра Вертинского. П`єса написана Настасією Вертинской по книзі спогадів батька. Остання роль у театрі - у спектаклі "Імаго" у постановці Н.Чусовой.
У кіно 15-літня Настасія потрапила завдяки режисерові Олександру Птушко - саме він запросив її знятися в ролі Ассоль в екранізації "Червоних вітрил". Фільм, що з`явився на екранах країни в 1961 році й снискавший величезний зрительский успіх, відразу зробив молоду акторку знаменитістю. Але вже в наступному році нова вдала роль - Гуттиэре у фантастичній стрічці Геннадія Казанського й Володимира Чеботарева "Людина-амфібія", поставленої по книзі Олександра Бєляєва. Однієї із кращих киноработ Настасії Вертинской стала роль Офелии в "Гамлеті" - відомої екранізації шекспірівської п`єси, створеної Григорієм Козинцевим. Акторка продовжувала успішно грати в кіно й на телебаченні, удалими були й роль Лізи Болконской у киноэпопее Сергія Бондарчука "Війна й мир" (1966-1967, фільм визнаний гідним призу Американської киноакадемии "Оскар") і роль Китти у фільмі "Ганна Каренина" (1968). За "Ганною Карениной" пішли картини: "Закохані", "Не горюй!" (режисер Г.Данелия, по романі французького письменника Клода Тилье "Мій дядько Бенжамен"), "Випадок з Полыниным" (по повісті К.Симонова), "Передчасна людина" (режисер А.Роом, по незавершеній повісті М.Горького "Яків Прочан"), "Людина на своєму місці"... Майже одночасно з роботою в картині по повісті М.Горького Настасія Вертинская знялася у фільмі по казці Шварца "Тінь". В 1978 році Михайло Козаков зняв телевізійний фільм "Безіменна зірка" по однойменній п`єсі румунського письменника Михайла Себастиана з Настасією Вертинской у головній ролі.
Серед помітних робіт Настасії Вертинской - "Спрага страсті" Андрія Харитонова, "У місті Сочі темні ночі" В.Пичула, Маргарита в так і не фільмі, що вийшов на екрани, "Майстер і Маргарита" (1994, режисер Ю.Кара) по романі М.Булгакова й Атаманша в картині А.Абдулова "Бременские музиканти" (1999).
І на екрані, і на сцені Настасія Вертинская втілює образи літературних героїнь із добутків самих різних форм і жанрів, складених письменниками самих різних епох і напрямків. Вона - акторка витонченої психологічної глибини й, за словами видатного режисера Анатолія Эфроса, "настільки фізично природна й має таку вишукану акторську грацію, що це здається часом неймовірним".
Протягом ряду років разом з Олександром Калягиным акторка викладала акторську майстерність в Оксфорді, у Парижу (з театром "Комеди Франсез", у Чеховській школі), у Швейцарії (у європейської киношколе). На сцені паризького театру "Nanterre des Amandiers" разом з учнями поставили спектакль "Чехов. Акт III", куди ввійшли треті акти з "Дядька Вані", "Трьох сестер" і "Вишневого саду".
В 1991 році вона створила й очолює Благодійний фонд російських акторів (з 1996 року - Благодійний фонд акторів).
А.Вертинская була автором телепрограм "Золотий перетин" і "Інші береги" (канал ГРТ).
Настасія Вертинская вже кілька років не знімається в кіно й не грає в театрі. Акторок зненацька початку займатися кухнею в ресторанах свого сина, Степана Михалкова. Вона контролює роботу кухарів у трьох аж ніяк не останніх московських закладах .
Народна артистка РСФСР (1988).
|
