День народження
22.06.1949
Мірил Стрип Meryl Streep, Mary Louise Streep Американська акторка.
Народилася 22 червня 1949 року в містечку Саміт у штаті Нью Джерсі.
Її батьками був служащий фармацевтичної компанії Гарри Стрип, мати кликали Мерь; будучи художницею, більшу частину свого часу вона присвячувала догляду за чоловіком і трьома дітьми.
Давні предки Мірил були іспанськими євреями, які емігрували в Голландію в п`ятнадцятому столітті. Виявившись у новій країні, вони, не знаючи мови, сталі підписуватися рискою, звідси й прізвище - Стрип.
У школі Мірил постійно смішила однокласників, пародіюючи вчителів; коли ж їй здійснилося 12 років, батьки дівчинки запросили для неї вчительку співу. Уже тоді її вабила артистична кар`єра, що для Мері Луїзи, в 15 років переименовавшей себе в Мірил, почалася на сцені Вассар-колледжа, по закінченні якого вона виграла стипендію на трирічне навчання в Драматичній школі Єльського університету. За цей час на сцені Єльського репертуарного театру зіграла більше сорока ролей. Паралельно з навчанням Мірил працювала в літніх театрах художником по костюмах. І по закінченні університету в 1975 році вона стала дипломованим знавцем образотворчих мистецтв, одержавши звання магістра образотворчих мистецтв. Тоді вона й вирішила почати професійно зніматися в кіно й грати в театрі.
Мірил переїхала в Нью-Йорк, де її чекала кар`єру на Бродвее. Дебютантці супроводжував успіх: героїні Шекспіра, Артура Міллера й Теннеси Уильямса у виконанні Мірил Стрип подобалися й публіці, і критикам. За роль в «Двадцятьох сімох вагонах бавовни» Т. Уильямса вона була номинирована на вищу театральну нагороду Америки «Тоні».
У кіно, куди Стрип прийшла після декількох років роботи в одному із кращих нью-йоркських театрів, керованому Джозефом Паппом, дебютантці не занадто везло. Уже відомій акторці, що грала Шекспіра, Стриндберга, Уильямса, доручили маленьку роль світської дами в "Джулии" Ф. Циннемана (1977). Але в процесі монтажу майже всі кадри з її участю вирізали. Однак наступні роботи, головним чином, героїні другого плану, - відразу ж звернули на себе увага цінителів справжнього мистецтва. Показник цього - премія національного суспільства кінокритиків "кращій акторці другого плану" в "Мисливці на оленів" (1978), вища телевізійна премія "Эмми" за участь у фільмі "Холокост" (1978) і премія нью-йоркських критиків за "Соблазнение Джо Тайнена" (1979).
Усього за два роки Стрип стала однієї з найвідоміших акторок Голливуда й одержав свій перший "Оскар" - за фільм "Крамер проти Крамера". Незабаром майже кожен фільм з її участю ставав подією кінематографа.
Наприкінці 80-х років Стрип поміняла амплуа, почавши грати комедійні ролі, але й драматичні ролі не були позабуті.
Усього за тридцятирічну кар`єру акторка є власницею двох «Оскаров» і ще дванадцяти номінацій на золоту голлівудську статуетку - більше, ніж у будь-якого іншого актора або акторки в історії. Крім того, на рахунку Мірил шість «Золотих глобусів» і дві нагороди Гільдії Кіноакторів.
Як би не відрізнялися зіграні нею ролі, у них, як правило, проглядається провідна тема творчості цієї акторки: відстоювання людського достоїнства, жіночої незалежності, права на любов по власному виборі. Її героїні, до якої епохи й країни вони б не належали, співзвучні саме нашому часу, коли феміністський рух на Заході знаходить все більший розмах.
При цьому ні про яку схему не може бути й мови, тому що персонажі Стрип - щирі жінки, у яких самостійність не губить ліризм, а холодність й ощадливість можуть сполучатися з великодушними поривами на шкоду собі. Така неодномерность робить їх живими, теплими, людяними.
Наприкінці 90-х років у насиченої кинокарьере Стрип починається невелика перерва, що, до великої радості акторки, дозволяє їй з головою поринути в сімейні турботи й повернутися на театральні підмостки. В 2001 році вона з успіхом грає в Нью-Йорку Аркадину в чеховській «Чайці» (постановка М.Николса).
Крім того, Мірил Стрип бере активну участь у суспільній діяльності. Раніше вона боролася проти гонки ядерних озброєнь, а зараз - очолила рух за зменшення кількості нітратів у їжі. Також Мірил зайнялася добродійністю: вона активно співробітничає з фондами, що збирають гроші на боротьбу зі Спидом, допомагає хворим дітям. Талановита акторка завжди пам`ятає про свій громадянський обов`язок перед людьми.
Під час зйомок "Холокоста" акторка пережила особисту драму. Ще на театральних підмостках вона познайомилася з актором Джоном Кейзале, у них почався роман. Лікарі знайшли в Кейзале рак кісткового мозку, з кожним днем його стан погіршувався. Мірил хотіла тільки одного - до кінця залишатися поруч із коханим і допомагати йому у всьому, але доля розпорядилася інакше. На той час у Стрип був підписаний контракт на зйомки, вона повинна була зніматися в Австрії. Джон Кейзале вмер через кілька днів після її повернення в Нью-Йорк, 12 березня 1978 року.
Пережити горі Мірил допомогла зустріч зі скульптором Доном Гаммером - вони одружилися 15 вересня 1978 року; живуть разом і донині й виховують чотирьох дітей.
|
