День народження
29.03.1936
Говорухин Станіслав Сергеевичнародный артист Росії.
Народився 29 березня 1936 року в місті Березники Пермської області.
Дитинство Станіслава Говорухина було важким і напівголодним. Параска Панасівна працювала кравчинею, одна виховувала двох дітей (найтяжке життя й непосильна робота дали про себе знати - вона вмерла рано, у віці 52 років). Намагаючись поставити дітей на ноги, дати їм утворення, вона все життя приховувала від усіх, що чоловіки було репресовано. Правду про батька Станіслав і його старша сестра довідалися лише після ХХ з`їзду партії.
В 1958 році Станіслав Говорухин закінчив геологічний факультет Казанського державного університету, початків працювати за спеціальністю. Але незабаром зрозумів, що геологія - не його покликання.
Саме в цей час у Казані відкривалася перша студія телебачення. Станіслав Говорухин став одним з її засновників. З небувалим захопленням він працював день і ніч, був і режисером, і редактором програм... Але відносини з високим партійним начальством не зложилися. В 1961 році Говорухин був змушений виїхати в Москву й надійшов на режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії.
Хрущовська «відлига». Розквіт мистецтв, літератури, кінематографа. Було на кого рівнятися. От у це благодатне для вітчизняного мистецтва час Станіслав Говорухин ступнув у кінематограф. В 1966 році він з відмінністю закінчив ВГИК, його дипломною роботою став фільм "Вертикаль".
З 1966 по 1988 рік Станіслав Говорухин був режисером Одеської студії художніх фільмів, в 1988 році брав участь в організації Міжнародного фестивалю жанрового кіно "Золотий Дюк" в Одесі; потім працював на "Мосфильме" (1988-1993). У цей час Станіслав Сергійович є художнім керівником кіностудії "Вертикаль" киноконцерна "Мосфильм". С. Говорухин був членом Союзу кінематографістів СРСР. У жовтні 1993 року, під час сумних подій, через газету "Звістки" заявив про свій вихід із Союзу кінематографістів.
"Біографія художника - це його добутку, - говорить Станіслав Сергійович. - Моя біографія - це мої фільми". Він зняв 13 художніх фільмів, серед яких "День ангела", "Білий вибух", "Життя й дивні пригоди Робинзона Крузо", "Місце зустрічі змінити не можна", "Пригоди Тома Сойера й Гекльберри Фіна", "У пошуках капітана Гранта", "Десять негренят", "Ворошиловский стрілок", "Благословите жінку", "Не хлібом єдиним".
Станіслав Сергійович написав 14 сценаріїв (зокрема - до самого касового фільму радянського прокату "Пірати ХХ століття"), 3 книги - ("Велика кримінальна революція", "Країна злодіїв", "Невідоме про відомий"). Як актор він знявся в 20 фільмах, зіграв головну роль у фільмі Сергія Соловйова "Аса", а також ролі в картинах "Серед сірих каменів", "Сукины діти" і інших.
Наприкінці 1980-х років Станіслав Говорухин зняв фільм "Олександр Солженицын" - об`ємне інтерв`ю з письменником про його життя й творчість.
Особливе місце у творчості режисера займає публіцистична, художньо-документальна трилогія - "Так жити не можна" (1990, приз Союзу кінематографістів "Ника" за кращий фільм 1990 року), "Росія, що ми втратили" (1992), "Велика кримінальна революція" (1994).
У політику Станіслав Говорухин прийшов на початку 1990-х років, відразу після виходу на екрани фільму "Так жити не можна", що побив всі рекорди касових зборів і багато в чому змінив політичний клімат у країні. Це був не просто фільм, але й політичний акт, цивільний учинок.
Під час серпневих подій 1991 року Станіслав Сергійович перебував у будинку Верховної Ради й Уряду РФ. У грудні 1993 року він був обраний у Державну думу Федеральних зборів РФ.
У Державній Думі першого скликання Станіслав Говорухин очолював фракцію Демократичної партії Росії, був головою першої парламентської комісії з розслідування причин й обставин виникнення кризової ситуації в Чеченській Республіці.
В 1995 році Станіслав Говорухин збирався балотуватися на виборах у Державну думу в списку Демократичної партії Росії, однак партія не зважилася йти на вибори окремим списком, відбувся розкол, частина демократів пішла в Конгрес російських громад, частина об`єдналася в блок Говорухина.
17 грудня 1995 року Станіслав Говорухин був обраний депутатом Державної Думи другого скликання по одномандатному виборчому окрузі. У Держдумі він увійшов як співголова в депутатську групу "Народовладдя", був обраний головою Комітету з культурі. За період його роботи на цьому пості (1995-99) фінансування культури, мистецтва й кінематографа зросло з 60-70 до 100-115 відсотків. Прийняття в 1995 році Закону "Про державну підтримку кінематографії" вивело вітчизняний кінематограф із затяжної кризи. Безустанною турботою Станіслава Сергійовича було підвищення зарплати працівникам культури. Почасти це завдання виконане: зарплата працівників культури збільшилися вдвічі.
19 грудня 1999 року Станіслав Говорухин обраний депутатом Держдуми третього скликання від блоку "Батьківщина - Вся Росія", у який вступив напередодні парламентських виборів.
С.С. Говорухин був кандидатом на пост Президента Російської Федерації на виборах 2000 року.
Замолоду Станіслав Сергійович захоплювався альпінізмом, всі трюки в кіно завжди виконував без дублера. Він також захоплюється літературою й живописом, любить симфонічну музику.
|
