Волгін Аркадій Наумовичродился 25 серпня 1939 року.
Заслужений артист Росії.
Закінчивши в 1960 році Ленінградський театральний інститут ім. А.Н.Островського (клас Б.П.Петрових), Аркадій Волгін відразу був прийнятий у трупу Академічного театру драми ім. А.С.Пушкіна. Чудові зовнішні дані, гарна професійна підготовка, емоційна заразливість дозволили молодому артистові в перші ж сезони зіграти безліч епізодичних і кілька головних ролей. Серед робіт того років такі несхожі між собою образи як Ботвель із гриновской романтичної притчі «Бегущая по хвилях» А. Гріна (1961), Сівби з популярної п`єси «Квіти живі» Н.Погодина (1961), Лобода ("Друзі й роки" Л.Зорина, 1961), Олексій з «Оптимістичної трагедії» В. Вишневського (1962), льотчик Ян Сун з «Доброї людини із Сичуані» Б. Брехта (1962), Эгмонт із «Перед заходом сонця» Г. Гауптмана (1963), Максим ("Шануй батька свого" В.Лаврентьєва, 1965), Вагаршак ("Справа, якій ти служиш" Ю. Германа, 1967) і Устименко (той же спектакль, 1968), Белкин ("Болдинская осінь" Ю.Свирина, 1969). Зігравши за десять років - з 1960 по 1969 - більше 40 ролей у російському й закордонному,класичному й сучасному репертуарі, актор в 1970 році по праву був нагороджений медаллю «За доблесну працю». А в 1976 р. Аркадію Волгіну було привласнено Почесне звання «Заслужений артист РСФСР».
Його герої - будь те Герцог в «Маленьких трагедіях» А. С. Пушкіна (1965 р.), безстрашний лікар Устименко в спектаклі «Справа, якій ти служиш» по Ю. Герману (1968), письменник Сент-Екзюпері в «Житті Сент-Екзюпері» Л. Малюгина (1969), інтелектуал Кшиштоф Максимович в «Годині Пік» Е. Ставинского (1973), Вернон в «Аеропорті» А. Хейли (1977) - мали внутрішню силу й загострене почуття власного достоїнства, їм були властиві пристрасність і разом з тим интеллектуализм. Виступаючи найчастіше в амплуа «соціального героя», він уміло йшов від звичних схем - розумний актор наділяв своїх персонажів, властивої йому самому рятівною самоіронією й витонченим гумором людини, що не боїться вступати з життям у ризиковану гру. Напевно тому з Аркадієм Волгіним охоче співробітничали настільки різні режисери - його любили й запрошували у свої спектаклі на головні ролі Володимир Эренберг й Олександр Музиль, Ігор Горбачов й Арсеній Сагальчик... Острохарактерное драматичне дарування Аркадія Волгіна зненацька яскраво розкрилося в спектаклі «Діти сонця» М.Горького (1976), де артист зіграв роль Чепурного.
В 1990-і роки так складався репертуар, що не завжди перебували ролі, повною мірою раскрывающие дарування артиста. Але хочеться відзначити цікаві роботи в спектаклях «Гальмування в небесах» Р.Солнцева (Маконин, 1988), «Убивство в Немуре» А.Кристи (Мішель, 1991), «Платонов» А.Чехова (Венгерович, 1994), «Жиди міста Питера» Бр.Стругацких (Пінський, 1996), «Пигмалион» Б. Шоу (полковник Пикеринг, 1998). Самою значною роботою цього періоду, мабуть, можна назвати роль Юродивого в спектаклі «Борис Годунов» А.С.Пушкіна (1999, режисер Арсеній Сагальчик). У виконанні Аркадія Волгіна Юродивий - зовсім не затятий разоблачитель нового правителя Бориса Годунова, не біснуватий крикливець на площі. Немов заздалегідь розуміючи приреченість нещасного «царя-ірода» і передбачаючи страшні лиха й лихоліття для Росії, Юродивий тихо веде свій скорботний діалог з небесами - не в силах що-небудь змінити й запобігти. Його сумний «самотній голос людини» тоне в гулі й хаосі російської смути. У спектаклі "Двійник" по Ф.М.Достоєвському (2005, режисер - Валерій Фокін) - Аркадій Волгін створив гострий гротескний образ впливового чиновника Андрія Пилиповича. Сьогодні в репертуарі артиста також ролі: Судовий слідчий ( "Живий труп" Л.Н.Толстого, режисер В.Фокін, 2006), Купець Стариков ( "Одруження" Н.В.Гоголя, режисер В.Фокін, 2008), Ван, бонза в тибетській пагоді ("Людина=Людин" Б.Брехта, режисер Юрій Бутусов, 2008)
Творча активність Аркадія Волгіна дозволила йому розкрити своє артистичне дарування на тільки на театральних підмостках Александринки. Маючи гарний, виразний голос, прекрасно володіючи читецьким жанром, актор багато й плідно працює на радіо й телебаченні. призи й наградыв 2006 року Аркадій Волгін був нагороджений Медаллю Ордена "ЗА ЗАСЛУГИ ПЕРЕД БАТЬКІВЩИНОЮ" II ступеня (Указ Президента Російської Федерації № 392 від 17 квітня 2006 року).
|
