кинопланета Альгіс Арлаускас біографія актора

 А   Б   В   Г   Д   Е   Є   Ж   З   И   Й   І   Ї   К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У   Ф   Х   Ч   Ц   Ш   Щ   Ю   Я 

Альгіс Арлаускас

біографія


Арлаускас Альгис Иозасовичродился 7 серпня 1957 року в Москві.
В 1978 році закінчив Театральне училище імені Б.В.Щукина, в 1987 році - режисерський факультет Вгика (майстерня А.Кочеткова).
В 1978-1983 роках - актор Московського Тюза.
Режисер документального кіно.
Дебют у кіно - у фільмі "Юнга Північного флоту", у віці 15 років.

В 1991 році разом із дружиною акторкою Мариною Шиманской переїхав в Іспанію в Більбао, працював на телебаченні. Викладає акторська майстерність, ставить спектаклі.

З 2008р. відновив роботу в російських кинопроектах.

З інтерв`ю журналу "Місто жінок" (січень 2007 рік):
"Я народився завдяки всесвітнім катастрофам. Громадянська війна в Іспанії, Друга світова... якби всього цього не було, мої батьки не зустрілися б. Усе почалося в 37-м року: таку паніку навели на баскський народ бомбуваннями, що народ кинувся на пароплави. Мій дід відправив з Більбао в Росію трьох дочок. Ніхто не припускав, що почнеться Друга світова й дітей з Росії неможливо буде повернути! А мій батько в цей час ріс у Литві, в 45-м року йому було 16 років. Моя мати до 44-му року надійшла в Московський енергетичний інститут, а батька в році 49-м відправили в Москву вчитися у Вищу партійну школу. Таким чином, два молодих майбутніх комуністи, що свято вірили в ідеали партії, зустрілися в Москві.
У мені відбувся такий моторошний заміс, тому що виховання я знайшов радянське, у Щукинском училище одержав порцію російської культури й російського театру. Я був вирощений матір`ю, і будинку ми говорили іспанською мовою. Але народився я в Москві, прожив у ній 30 років і вважаю себе москвичем.
В 56-м року була перша більша репатріація. Мати не змогла поїхати, тому що на той час потрапила в чорні списки - через роботу в ЦК партії й на радіо «Пиренаика». Після смерті генерала Франко вона стала їздити на батьківщину, але їй уже залишалося мало жити. Умерла вона в Москві.
Для мене Більбао - мала Батьківщина. Тому коли мені на іспанському телебаченні запропонували роботу на 3-4 року, документальний серіал про долю бакских дітей у Росії, я погодився".

фільмографія


1986 Рядом с вами  ::  Костя
1985 Дымка  ::  Джерри
1984 Право на выбор (телеспектакль)  ::  Гусятников
1983 Любовью за любовь  ::  Клавдио
1983 Взятка. Из блокнота журналиста В.Цветкова  ::  Валерий Курихин
1982 Спортлото 82  ::  Константин Луков  ::  главная роль работает шофером в милиции
1981 Берегите женщин  ::  Сергей
1978 Лес, в который ты никогда не войдешь  ::  Коля
1976 Цветы для Оли  ::  Витя
1973 Юнга Северного флота  ::  Володя Черёмин
Режиссер
2009 Победитель (Россия, Украина)