День народження
22.04.1938
Анісімов Олександр Александровичродился 22 квітня 1938 року.
Випускник акторського класу Єлизавети Іванівни Тімі, Олександр Анісімов по закінченні Ленінградського державного театрального інституту ім. А.Н.Островського в 1961 р. був прийнятий у трупу театру ім. Ленінського Комсомолу. Серед кращих його ролей були Винченцо де Преторі в спектаклі «Ніхто» Э. де Филиппо, Антон у спектаклі «Юність батьків» Б.Горбатова, Костенко в «Петрівці 38» Ю.Семенова.
Олександру Анісімову довелось грати в багатьох театрах - як у Петербурзі, так й в інших містах. Він створював образи, що запам`ятовуються, як у добутках сучасних авторів, так й у класичному репертуарі.
В 1964 - 1969 р. актор театру ім. В.Ф.Комиссаржевской.
З 1969 року по 1972 рік працював у Театрі ім. В.В.Маяковського в Норильську. Тут він грає Чешкова в спектаклі «Людин з боку» И.Дворецького, Доктори в спектаклі «Всіма забутий» Н. Хикмета, Правдина в спектаклі «Недоук».
З 1973 року по 1975 рік грав на сцені Російського драматичного театру ім. М.Ю.Лермонтова в Алма-Аті. Серед ролей того періоду: Фурманів («Так голосніше музика»), Марин Меррою («Безіменна зірка» М. Себастьяна), Аристарх («Енергійні люди» В.Шукшина).
Творчі пошуки Олександра Анісімова були зв`язані й з режисурою. З 1971 року він працював режисером-асистентом у спектаклях Норильского театру драми ім. В.В.Маяковського: «Недоук», «Моє серце з тобою», «Троє з карного розшуку». В 1972 році він поставив казку «Кіт у чоботах» Ш.Перро й «Як гукнеться...» Орєхова. А в 1987 році - уже на сцені Пушкінського театру - п`єсу Г.Фигейреду «Дон Хуан» (разом з Тамарою Анісімової).
В Академічний театр драми ім. А.С.Пушкіна Олександр Олександрович Анісімов прийшов в 1976 році вже сформованим майстром і майже відразу ж став провідним актором театру.
За чверть століття в Александринке їм було зіграно біля сорока ролей, як головних, так й епізодичних. І щораз на сцені виникав об`ємний персонаж, зі своїми радостями й сумами, ні на кого несхожим характером, звичками, слабостями. Олександр Анісімов завжди дуже докладний у роботі над роллю, намагається розкрити всі таємні мотиви поводження свого героя. І завжди знаходить його вчинкам людське виправдання - Потапыч («Вихованка» А.Н.Островського, 1995 р.), духівник царевича Олексія Яків Ігнатов («Сказання про царя Петрові й убитому сині його Олексієві» Ф.Горенштейна, 1997 р.) або лукавий царедворець Семен Годунов («Борис Годунов» А.С.Пушкіна, 1999 р.).
Олександр Анісімов довгі роки займається педагогічною діяльністю. Ще в 1975 році Олександр Анісімов став режисером-педагогом театру-студії при Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту. В 1976 р. цей театр-студія став лауреатом Міжнародного фестивалю студентських театрів у Любліні (Польща) за спектакль «Сто братів Бестужевих» Голлера. У театрі-студії Лиижта Олександр Анісімов проробив більше 10 років. З 1997 року він - доцент кафедри режисури Санкт-Петербургской державної академії театрального мистецтва.
В 1982 році Олександру Олександровичу АНІСІМОВУ було привласнено почесне звання «заслужений артист РСФСР». театральні работыв театрі ім. В.Ф.Комиссаржевской:
Матти («Пан Пунтила і його слуга Матти» Б.Брехта,
Лукоянов («Фізики й лірики» Волчека),
Эллистер («Мільйонерка» Б.Шоу),
Яєчня («Одруження» Н.В.Гоголя),
Бежан («Якби небо було дзеркалом» Н.Думбадзе).
На Александринской сцені:
«Справедливість - моє ремесло» (Шапкин, 1977 р.),
«Ивушка неплакуча» (Пишка, 1977 р.),
«Діти сонця» М.Горького (Чепурной, 1978 р.),
«Іванов» А.Чехова (доктор Львів, 1978 р.),
«Над світлою водою» В.Белова (Голова, 1979 р.),
«Таланти й шанувальники» А.Островського (Великатов, 1980 р.),
«Живи й помни» В.Распутіна (Гуськов, 1980 р.),
«Межа можливого» (Бортів, 1981 р.),
«На великій дорозі» (Мерик, 1981 р.),
«Лукія» (Семен, 1982 р.),
«Васса Железнова» М.Горького ( Мельников, 1983 р.),
«Фельдмаршал Кутузов» (Степан, 1985 р.),
«Олександр Невський» В.Белова (Владика Кирило, 1990 р.), і ін. призи й наградыза роль Бежана («Якби небо було дзеркалом» Н.Думбадзе) був нагороджений Дипломами Першого Ступеня на Всеросійському фестивалі драматургії народів СРСР в 1968 році й в 1976 році на зональному огляді, присвяченому 30-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
|
