"День гніву" був першим художнім фільмом, поставленим великим Карлом Дрейером після його шедевра 1932 року "Вампір". У картині Дрейер повертається до відьом, релігії й спіритуалізму, властивим його ранньому, німому шедевру "Страсті Жанни Д Арк" (1928).||действие відбувається в розпал полювання на відьом в 17-ом сторіччі, а сюжет сконцентрований на молодій жінці, Ганні (Лизбет Мовин), дружині старого-пуританина, якого вона ненавидить. Вона закохується в його сина; разом вони проводить ідилічні вечори в лісі. Саспенс починає наростати, коли вона починає шепотіти вголос, як був вона хотіла смерті свого чоловіка. Незабаром після цього чоловік умирає, а неї обвинувачують у ведьмовсте.||сюжет обманчиво простий й однозначно демонструє міць фільму, тому що геніальність його лежить у режисурі Дрейера й бездоганному образотворчому ряді, що нагадує ожилі роботи Рембрандта. У навмисно повільному темпі він дозволяє камері сковзати, майже еротично, на образах чекаючи "потрібного" вираження особи або рухи руки. Дослідження добра й зла, придушення й гноблення, сексуальності й поняття провини, "День гніву" дійсно піднесений фільм.||приз за режисуру на МКФ у Венеції в 1947 році. (Іванов М.)
На русском: День гнева
|