День народження
11.09.1928
Ларионов Всеволод Дмитрович Vsevolod Larionov Народився 11 вересня 1928 року в Москві. Закінчив Театральне училище при Театрі ім. Ленінського комсомолу (1950), театрознавчий факультет Гитиса (1965). З 1950 - актор театру ім. Ленінського комсомолу.
Будучи племінником великої акторки Софії Гіацинтової, Всеволод Ларионов пішов по її стопах - став актором Театру імені Ленінського комсомолу. Почавши з образів «блакитних героїв», поступово виявив самобутній комедійний талант. Серед ролей на сцені: Борис («Колесо щастя»), Вано («Хлопець із нашого міста»), Полежаєв («Неспокійна старість»), Пилип («Тиль»), Мамаев («Мудрець»), кардинал Вулси («Королівські ігри»).
Зніматися Всеволод Ларионов почав ще будучи підлітком - дебютував у заголовній ролі в пригодницькому фільмі «П`ятнадцятирічний капітан». Умить ставши популярним кіноактором, він незабаром з`явився в картинах «Крейсер «Варяг», «Пржевальськ», «Сріблистий пил». Причому, незабаром Ларионов перейшов переважно на негативні ролі.
Однак наприкінці 50-х актор зник з екранів. У цей період він закінчив театрознавчий факультет Гитиса, одержавши друге вище утворення. У кіно Ларионов повернувся наприкінці 70-х, блискуче зіграв Федора Миколайовича в «Сибириаде», Ушакова в «Демидових», суддю Белса в «Будинку, що побудував Свифт», інквізитора в «Облозі Венеції», другого чоловіка в «Очах чорних», Крюкова в серіалі «Горячов й інші», полковника Гаврилова в «Російській співачці». Кращою роботою Всеволода Ларионова визнана роль Сергія Дягілєва у фільмі «Ганна Павлова».
Народний артист РСФСР (1977).
Пішов з життя 8 жовтня 2000 року. Він умер у власній квартирі після довгої й важкої хвороби. Похований на Ваганьковском цвинтар (ділянка № 21).
|
