кинопланета Леонардо ДіКапріо біографія актора

 А   Б   В   Г   Д   Е   Є   Ж   З   И   Й   І   Ї   К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У   Ф   Х   Ч   Ц   Ш   Щ   Ю   Я 

Леонардо ДіКапріо

біографія

День народження
11.11.1974
...Ирмелин Дикаприо любувалася картиною Так Вінчі (справа була влітку 1974 року в одному з музеїв Італії), коли раптом відчула легкий поштовх в області живота -майбутня зірка "Титаника" почав ворушитися в чреве матері, і завдяки такому збігу обставин був названий на честь великого художника - Леонардо.

Батьки Дикаприо - Джордж (автор коміксів) і Ирмелин (работавшая соціальним службовцем) розвелися ще коли дитині навіть не здійснився один рік, однак надалі намагалися виховувати його по можливості разом, щоб не позбавляти ні батьківської ні материнської турботи

Коли Лео було всього 2,5 роки, батько відвів його на популярне дитяче телешоу - це стало першою появою майбутнього актора перед камерою. Продюсери шоу спочатку були в захваті від бурхливої, активної дитини, внесшего свій колорит у передачу, однак незабаром, по тій же причині вони були змушені "звільнити" Лео - його поводження виявилося зовсім неконтрольованим і доставило багато турбот на знімальній групі.

Дикаприо надійшов у початкову школу при Університеті Сидс, де він почав відвідувати курси акторської майстерності, після чого, для більше поглибленого навчання відправився в Лос-Анжелес. Але уроків з педагогами йому здавалося мало - занадто велике було бажання почати виступати перед живою публікою й він, приєднавшись до авангардної трупи за назвою "The Mud People" почав гастролювати по Лос-Анжелесу.

Закінчивши школу в Сидс, Лео надійшов у Школу Джона Маршала в Лос Фелиз, де він зіграв у своїй першій дійсній п`єсі. У віці 15 років Дикаприо вже мав свого особистого агента - у цей час він щосили знімався в рекламних роликах і невеликих документально-навчальних фільмах. У тому ж році Лео одержав невелику роль у суперпопулярному тоді серіалі- "Лесси", а також роль підлітка-алкоголіка в "Санта Барбаре" і кілька ролей в інших серіалах.

Кар`єру Дикаприо розвивалася стрімкими темпами й уже в 1991 році на екран вийшов перший великий фільм за участю молодого дарування - "Зубастики 3" й у тому ж році 16-літнього підлітка запросили в популярнейший серіал компанії ABS - "Growing Pains"

Гра актора в цьому серіалі настільки запам`яталася продюсерам, що в 1993 році Лео обійшов 400 інших претендентів і був затверджений на одну з головних ролей у фільмі "Життя Цього Хлопчика" - зоряної (за участю Де Ниро й Элен Баркин) екранізації однойменного роману-бестселера В.Вульф.

У тім же 1993 року шведський режисер Ласс Халстром запросив Дикаприо на проби у свою нову стрічку "Що Гризе Гилберта Грейпа?", на зйомки в якій уже дали своя згода Джонни Депп і Джульетт Льюис. Споконвічно, побачивши Лео на фотографії, а також вивчивши його ранні ролі в серіалах, Ласс геть-чисто відмовився від думки взяти його у фільм - на його думку, хлопчик був занадто симпатичним для того, щоб зіграти недоумкуватої дитини, однак побачивши, як Лео вживався в образ на пробах, він відразу дав йому роль і не прогадав - критики високо оцінили гру молодого актора й навіть номінували його на премію Оскар 1994 року. Тоді йому було всього 19 років.

Наступний рік став для Лео роком більших очікувань і більших розчарувань. Ще б - він був запрошений відразу в 3 стрічки, творці яких покладали на нього більші надії, однак далеко не всім з них було призначено виправдатися. Вестерн "Швидкий і мертвий" за участю Шарон Стоун і Джина Хекмана одержав слабкі відкликання преси й був прохолодно сприйнятий глядачами.

Актор розширив своє амплуа, виступивши в "Щоденнику Баскетболіста" /The Basketball Diaries/ у ролі наркомана-поета-баскетболіста, а в "Повнім Затьмаренні" - героя гомосексуаліста, однак, незважаючи на його чудову гру далеко не всім глядачам ці фільми довелися по душі.

Популярність серед рядових глядачів, а також, що додається до неї армію, шанувальниць по усім світі, Лео одержав тільки, мабуть, знявшись в 1996 році в Шекспірівської, а вірніше сказати в Лурмановской "Ромео й Джульетте" - сміливої й, що став культової у свій час, екранізації австралійського режисера. Лурман ризикнув перенести дію середньовічного роману в сучасність, замішавши монологи героїв на модному саундтреке й оформивши це видовище в стилі MTV, поклавши початок моді на переробки класичних творів Шекспіра.

… Джеймсу Кемерону, що вынашивали ідею свого нового фільму, присвяченого загибелі "Титаника" Дикаприо порекомендували на студії, повідомивши, що саме такого актора - молоду зірку, що користується популярністю в глядача й володіє більшим драматичним потенціалом, вони хочуть бачити в цьому дорогому проекті. Режисер же дотримувався трохи іншої думки, уважаючи, що Дикаприо не має всі якості, якими він хотів наділити свого головного героя. Як завжди буває, своя думка Камерон поміняв після особистої зустрічі з Дикаприо, що зачарував його своїм почуттям гумору, товариськістю й чудовою грою під час проведених проб. Однак варто також відзначити, що й сам Леонардо не відразу погодився на участь у Титанике, тому що не був упевнений, чи хоче він втілити на екрані пропонований йому образ.

Результат відомий усім - 14 номінацій на Оскар, 11 статуеток, збори, що перевалили за 1 млрд доларів і гігантська, невимовна популярність Дикаприо, що виходить за рамки здорового глузду. Мир захлиснула Дикаприо-мания.

Однак чим вище ми піднімаємося, тим болючіше потім буває падати... На тлі грандіозного успіху Титаника всі наступні стрічки актори губилися, а армія шанувальниць ріділа з кожним роком усе більше й більше. Крім того, початок виникати враження, що студії стали запрошувати Лео у фільми, зовсім недалекі по своїй художній цінності, роблячи ставку винятково на розкручене ім`я зірки. Так світло побачило спершу "Пляж", інтерес до зйомок якого, мабуть, перевершив інтерес публіки до самого фільму, потім голлівудські боси вирішили добити кар`єру актора, випустивши на екрани абсурдну по сюжеті версію роману Дюма, як завжди адаптувавши класика під поп-корн і недалекий інтелект цільової аудиторії. За цю роль "Людини в Залізній Масці" і його брата близнюка Лео був визнаний гідним нагороди "Золота Малина" за "гірший екранний дует".

Ейфорія, що панувала навколо "Титаника" протягом декількох років початку поступово зникати, а разом з нею почав зникати інтерес і до персони Дикаприо - його особа на парі років зникло в обкладинок таблоидов, багато сайтів, присвячені акторові, перестали обновлятися ще в 2000 році, сам актор важко переживав стрімке падіння інтересу до своєї персони - багато хто були впевнені, що пік кар`єри Дикаприо вже за і що-небудь краще Титаника тепер у нього навряд чи вийде. Однак це занадто недалека точка зору, і було б нерозумно на цьому ставити хрест на настільки блискучій акторській кар`єрі.

…2002 рік цілком можна другим пришестям актора на великий екран - після невеликої перерви Дикаприо повернувся відразу у двох стрічках - історичній драмі "Банди Нью-Йорка" Мартіна Скорцезе, номинированной на Оскар в 10 категоріях, а також в авантюрній комедії Стивена Спилберга "Піймай мене, Якщо Зможеш", далекої від нагород киноакадемии, однак набагато прибыльней для її творців і цікавіше для рядового глядача.

На 2004 рік призначений реліз наступної стрічки за участю Дикаприо - Баз Лурман, один раз актора, що прославив, запросивши його на роль Ромео, цього разу вирішив довірити йому набагато більше відповідальну роль - втілити на екрані образ Олександра Македонського у высокобюджетной історичній стрічці "Олександр Великий"...

фільмографія

2006 Отступники /Departed, The/

2006 Кровавый алмаз /Blood Diamond, The/
2004 Авиатор /Aviator, The/
2002 Поймай Меня, Если Сможешь /Catch Me If You Can/
2002 Банды Нью-Йорка /Gangs of New York/
2001 Кафе Донс Плам /Dons Plum/
2000 Пляж /The Beach/
1998 Знаменитость /Celebrity/
1998 Человек В Железной Маске /The Man in the Iron Mask/
1997 Титаник /Titanic/
1996 Комната Марвина /Marvins Room/
1996 Ромео+Джульетта /Romeo + Juliet/
1995 Полное Затмение /Total Eclipse/
1995 Баскетбольные Записки /The Basketball Diaries/
1995 Быстрый и Мертвый /The Quick and the Dead/
1994 Foot Shooting Party, The
1993 Что Гложет Гилберта Грейпа /Whats Eating Gilbert Grape/
1993 Жизнь Этого Мальчика /This Boys Life/
1992 Ядовитый Плющ /Poison Ivy/
1991 Зубастики /Critters 3/
1990 "Parenthood"
1985 "Growing Pains"